Ще один культурний продукт для патріотичних скриньок: «Баба Єлька» зняла відеоурок традиційного співу

Команда етнографічного проєкту «Баба Єлька» підготувала відеоурок із традиційного співу - він увійде до складу культурно-освітніх скриньок, які передадуть закладам освіти Кропивницької громади. Це вже третій відеоматеріал у серії майстер-класів. Попередні були присвячені вибійкарству та писанкарству.

За словами авторів, новий навчальний ролик присвятили традиційному співу. Цей напрям презентувала співзасновниця «Баби Єльки» та керівниця пісенного напряму проєкту Світлана Буланова. Їй допомагала Наталя Ковальчук — координаторка напряму «Традиційні танці», а також викладачка альтернативної школи «Крок» Олена Пічугіна та її учні.

Відтак, у відеоурок увійшли твори різних пісенних жанрів: колискові, забавлянки, веснянки, гаївки, купальські пісні, колядки та засівалки.

Усі ці твори команда «Баби Єльки» зібрала за 7 років своєї діяльності, а це 117 експедицій у 127 сіл Кіровоградщини. За цей час вдалося записати понад 1000 традиційних пісень. Весь відеоматеріал по приїзду з експедиції Світлана Буланова розшифровує у текст, а далі передає на наукове опрацювання спеціалістці та етномузикологині Інституту музикознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського Людмилі Єфремовій. Науковиця кожен твір транскрибує в ноти та класифікує за жанрами згідно з частотним каталогом пісенного фольклору України. Таким чином, з усього експедиційного архіву вдалося виокремити чималий пласт, що стосується саме дитячого фольклору.

Як пояснює Світлана Буланова, дитячий фольклор — це вид народної творчості, присвячений дітям. Він створений або дорослими для дітей, або ж самими дітьми. До таких пісень належать колискові, ігрові забавлянки та чимала кількість календарно-обрядових пісень.

У першій частині відеоуроку продемонстрували виконання колискових і пісень зимового циклу.

«Для зйомок колискових і забавлянок я «запросила» свою однорічну онуку Міланку — разом презентували й апробовували ці твори. А колядки виконав учень з класу ліцею «Науковий» Святослав Данильченко», — розповідає Світлана Буланова.

Вона додає, що засівали традиційно зранку. Тоді хлопчики брали в батьків зерно - жито, пшеницю, овес — і йшли до хати своїх родичів або сусідів. Там вони засівали зерном оселю та або співали, або проговорювали колядки речитативом.

Майстер-клас адаптований для сприйняття не лише музичними керівниками, а й безпосередньо дітьми. Колискові, за словами Світлани — це ніжні, монотонні пісні, які виконують спокійним, тихим голосом.

Їхня головна мета — заспокоїти дитину, створити відчуття безпеки. Забавлянки ж, навпаки, були енергійними — їх часто не співали, а проказували речитативом або наспівували на просту мелодію. Вони спонукали дитину до фізичної активності, а також виконували виховну функцію.

«Також у відео я навела кілька прикладів забавлянок, які почула від своєї покійної бабусі Олени Рибалкіної (Баби Єльки) 1915 року народження. Вона співала їх мені, а я — своїм дітям і онуці. А серед колискових хочу заспівати бабиєльчину «Ой котино-котино» та ще одну пісню про Сонка Лізи Волкової з села Кам’янка»,— зазначає дослідниця.

У другій частині навчального відео Світлана Буланова разом з Наталею Ковальчук та учнями школи «Крок» виконала різноманітні веснянки

Зокрема, веснянку «Проминула вже зима», записану під час експедиції в село Розумівка Олександрівського району від Насті Павлівни Зеленько (1939 р. н.), та «Ой полола орлиця лободу» — також від Насті Зеленько. Загалом ця респондентка поповнила пісенну колекцію «Баби Єльки» на понад 100 творів, які нині команда етнографічного проєкту активно впроваджує в повсякдення.

Окрім цього, у майстер-класі продемонстрували:

• веснянку «Шум» із села Мар’янівка Новоархангельської громади від Палажки Ксьондз (1942 р. н.),

• веснянку-гру «Ой Володар, Володар» з села Копенкувате Підвисоцької громади від Олександри Плаксивої (1937 р. н.),

• веснянку-гру «Чижик» з Бовтишки Олександрівської громади від Параски Тернової (1928 р. н.),

• танець-гру «Зайчик» із Копенкуватого Підвисоцької громади від Ольги Делікатної (1970 р. н.).

«Підозрюю, що традиційна пісня не буде жити у тій формі, як раніше. Більшість творів нині вчимо з відео, а не з вуст у вуста. Але вірю, що навіть у видозміненому, урбанізованому вигляді ця традиція продовжиться», — ділиться думками Світлана Буланова.

Етновиконавиця вважає, що діти мають змалечку пишатися своєю ідентичністю. А для цього їм потрібно чути справжню народну пісню, а не спотворені варіанти з радянського минулого. Даний майстер-клас покликаний дати дітям інструмент пізнання культури через голос, рух і гру.

Додатком до відеоуроку стане пісенник дитячих творів, який команда презентувала напередодні. На його сторінках — QR-коди, що ведуть на записи оригінальних версій пісень, зроблені під час експедицій Кіровоградщиною.

Відеоурок підготували за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та агенції «Хліб для світу» в межах ініціативи «Лабораторія стійкості». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію донорів.